1. Самійло Величко (1670?-1728?) – український літописець, автор «Літопису подій в Південно-Західній Росії в XVII ст.», де вперше згадується назва «Диканька». Служив у генерального писаря В.Л.Кочубея, після страти Василя Леонтійовича до кінця своїх днів жив у селах Жуки і Диканька, що були у володінні родини Кочубеїв. Можливо похований біля Троїцької церкви в Диканьці.

    2. Іван Виговський (1620?-1664) – гетьман України (1657-1659), один із найвизначніших українських державних діячів середини XVII ст., полководець, дипломат. Саме в 1658 р. під Диканькою стався бій між гетьманським військом під проводом полковників Івана Богуна та Івана Сербина та загонами повстанців під проводом полтавського полковника Мартина Пушкаря та кошового отамана Запорозької Січі Якова Барабаша.

    3. Мартин Пушкар (1598-1658) - видатний полководець часів Хмельниччини, полковник полтавський, один з меценатів заснування Хрестоздвиженського монастиря, лідер повстання 1657-58р.р., спрямованого проти влади Івана Виговського.

    4. Я́ків Бараба́ш (? — 1658) — український політичний і військовий діяч. Кошовий отаман Запорозької Січі (1657–1658). Один з організаторів і лідерів антиурядового бунту проти гетьмана Івана Виговського (1657–1658), що спричинило громадянську війну в Гетьманщині.

    5. Петро Дорошенко (1627-1698) – гетьман України (1665-1676), видатний політик, державний діяч, полководець, дипломат, який в умовах Руїни прагнув за всяку ціну об’єднати розірвані частини України, вибороти своїй Вітчизні незалежність і відновити Українську самостійну державу. В 1668 р. під Диканькою сталася сутичка між козацькими загонами Дорошенка і лівобережного гетьмана Івана Брюховецького.

    6. Іван Брюховецький (1623-1668) – український військовий, політичний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній Україні (1663-1668). Був вбитий під час військової сутички з гетьманом Правобережної України Дорошенком, своїми ж козаками

    7. Лазар Баранович (1620-1693) – український церковний, політичний діяч другої половини XVII ст. Архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський. Мав значний вплив як на церковне, так і на суспільно-політичне життя Гетьманщини. Думка архієпископа враховувалась при виборі гетьманів, призначенні воєвод, наданні всіх духовних посад на Лівобережній Україні. Володів лісом на південно-східній околиці Диканьки, де ще в 70-х рр. XVII ст. з його благословення збудовано дерев’яну Миколаївську церкву.

    8. Василь Кочубей (1640?-1708) – український політичний та державний діяч, генеральний писар (1687–1699), генеральний     суддя Війська Запорозького (1699–1708). В 1687 р. універсалом гетьмана Івана Самойловича отримав Диканьку у власність. В 1708 р. разом з Іваном Іскрою написав донос Петру І на гетьмана Івана Мазепу. Після тортур зрікся своїх звинувачень і з наказу царя страчений разом з Іваном Іскрою поблизу селаБорщагівка Погребищенського району Вінницької області України. Похований 1708 року разом з Іваном Іскрою в Києво-Печерському монастирі.

    9. Іван Мазепа (1639?-1709) – український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687-1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704-1709), князь Священної Римської імперії (1707-1709). Намагався відновити авторитет гетьманства в Україні, проводив курс на відновлення козацької держави з кордонами часів Хмельниччини. Зробив великий внесок у економічно-культурний розвиток Лівобережжя. Тривалий час формально підтримував Московське царство у Північній війні зі Шведською імперією, проте 1708 року підтримав сторону шведів. В 1709 р. в диканському маєтку В.Л.Кочубея розмістив свою штаб-квартиру, де приймав кошового отамана Костя Гордієнка. Після поразки під Полтавою в 1709 р. врятувався в Молдовському князівстві. Помер у м. Бендери.

    10. Кость Гордієнко (?-1733) – український військовий і політичний діяч, кошовий отаман Запорозької Січі, підтримав Мазепу у виступі проти Петра І. В с. Великі Будища з запорожцями склав присягу на вірність шведському королю Карлу ХІІ.

    11. Павло Кочубей (1738-1786) – статський радник, бунчуковий товариш Полтавського полку, внук страченого Василя Леонтійовича Кочубея. Вважається будівничим першої в Диканьці кам’яної церкви (Троїцька церква, 1780 р.).

    12. Віктор Кочубей (1768-1834) – граф,князь, державний діяч Російської імперії, започаткував розбудову князівської садиби в Диканьці, створивши чудовий природно-архітектурний ансамбль – найбільший на Полтавщині.

    13. Микола Львов (1751-1803) – архітектор, майстер садово-паркового мистецтва. В 1794 р. створив проект кам’яної Миколаївської церкви, розробив і втілив у життя генеральний план забудови садиби Кочубеїв в Диканьці, облаштувавши алеї, штучні ставки, газони, оранжереї та господарські споруди.

    14. Олександр І (1777-1825) – імператор Російської імперії. В 1820 р. в честь його приїзду до Диканьки була збудована Тріумфальна арка.

    15. Луїджі Руска (1758-1822) – архітектор, автор проектів дзвіниці Миколаївської церкви (1827 р.) та Тріумфальної арки (1820 р.).

    16. Микола Гоголь (1809-1852) – письменник, драматург, поет, критик, автор «Вечорів на хуторі поблизу Диканьки» (1831 р.). Неодноразово відвідував Диканьку, в «Ночі перед Різдвом» згадує Троїцьку церкву, де коваль Вакула розписував стіни.

    17. Олекса́ндр Пу́шкін (1799-1837) — російський поет, драматург та прозаїк, реформатор і творець сучасної російської літературної мови, автор критичних та історичних творів. Автор поеми «Полтава».

    18. Марія Башкирцева (1858-1884) – художниця, майстер жанрового живопису, письменниця, авторка «Щоденника», який було названо найпубліцистичною книгою ХІХ ст. Народилася в родині предводителя Полтавського дворянства К.Башкирцева в с. Гавронці, нині село Стасівської сільської ради Диканського району, майже все своє життя прожила в Франції.

    19. Михайло Щепкін (1788-1863) – актор, основоположник критичного реалізму в російському і українському театральному мистецтві. В 1829 р. разом з місцевими артистами дав спектакль у князівському палаці в Диканьці.

    20. Михайло Глінка (1804-1857) – композитор, основоположник російської національної класичної музики. В Диканьці відбирав юнаків у придворну хорову капелу.

    21. Сергій Волконський (1788-1865) – один із активних учасників руху декабристів. В 1859 р. повертаючись з сибірського заслання, відвідав Диканьку (його донька Олена була дружиною одного з Кочубеїв).

    22. Микола Вітвицький (1780-1853) - бджоляр, винахідник багатоповерхового дзвоноподібного вулика. З  1849 по 1853 рік Микола Вітвицький поселяється в Диканьці. Тут на прохання князя Кочубея він опікується його величезною пасікою, яка складалася з майже чотирьох тисяч вуликів. М. Вітвицький помер в 1853 році і був похований на цвинтарі біля Миколаївської церкви у Диканьці.

    23. Васи́ль Докуча́єв (1846-1903) — природознавець, основоположник наукового генетичного ґрунтознавства та зональної агрономії. З 1888 до 1892 року очолював експедицію з дослідження грунтів Полтавської губернії. Під час експедиції В. В. Докучаєв відвідав маєток  В. С. Кочубея поблизу Диканьки, що звався Піщано-Балясним, де на хуторі Дячкове  жив О. О. Ізмаїльський, і між ними започатковуються дружні відносини і починається творча співпраця.

    24. Олександр Ізмаїльський (1851-1914) – український вчений-агроном, віце-президент Полтавського сільськогосподарського товариства, друг і соратник В.Докучаєва. Жив і працював у Дячківській економії Кочубеїв.

    25. Альберт Ріс Вільямс (1883-1962) – американський письменник-публіцист, журналіст, інтернаціоналіст. В 1924 р. два місяці пробув у Диканьці, за своїми спогадами написав книгу «Руська земля».

    26. Андрій Головко (1897-1972) – український радянський письменник. В серпні-вересні 1927 року проживаючи в Диканьці, працював над першими главами роману «Мати».

    27. Олекса Діхтяр (1886-1936) – український письменник, перекладач, мовознавець і педагог (псевдонім – Д.Аскело). Член-кореспондент етнографічної секції ВУАН. Був першим завідувачем трикласного училища у Диканьці у 1905—1915 роках. Живучи в Диканьці, Олекса Іванович брав участь у громадсько-культурному житті села, працював інспектором освіти і членом райвиконкому. Він був серед тих диканців, які прихильно зустріли 1924 року приїзд американського публіциста і громадського діяча Альберта Ріса Вільямса.

    28. Олексій Нестеренко (1908-1995) – радянський військовий діяч, генерал-лейтенант (з 1943 р.), командир 4 гвардійського мінометного полку «Катюш», який у вересні 1941 року під Диканькою здійснив перший дивізіонний залп. Перший начальник космодрому Байконур (1955-1958).

    29. Василь Воронянський (1901-1943) - радянський військовий діяч, уродженець Диканьки, один із організаторів і керівників партизанського руху на території Мінської області в роки Другої світової війни. В вересні 1941 р. організував і очолив партизанську групу, яка виросла в партизанський загін. З лютого 1942 р. командир партизанського загону «Месник», з вересня 1942 р. – партизанської бригади «Народні месники», якій після загибелі В.Воронянського присвоєно його ім’я.

    30. Іва́н Даце́нко (1918-1944 (?)) — уродженець Диканського району, Герой Радянського Союзу, в часи Другої світової війни — заступник командира авіаескадрильї 10-го гвардійського авіаційного полку 3-ї гвардійської авіаційної дивізії 3-го гвардійського авіаційного корпусу авіації дальньої дії, гвардії капітан.

    31. Андрій Кикоть (1929-1975) – уродженець Диканського району, український радянський оперний співак. Народний артист УРСР (1967).

    32. Василь Непийпиво (1916-2007) – український художник (живописець і графік), уродженець Диканського району. Народний художник УРСР.

    33. Леонід Ільченко (1925-1993) - уродженець Диканського району, скульптор, художник, в 1993 р. Указом Президента України за особистий внесок у збагачення української національної культури, високу професійну майстерність йому присвоєне почесне звання «Заслужений майстер народної творчості України».

    34. Микола Стешенко (1928-2018) – уродженець с. Диканька, доктор фізико-математичних наук, академік, директор Кримської астрофізичної обсерваторії.

    35. Сергій Романицький (1897-1964) – уродженець с. Диканька, заслужений учитель УРСР.

    36. Іван Кухар (1925-2016) - уродженець с. Диканька, двічі Герой Соціалістичної Праці.

    37. Володимир Житник (1938-2010) - уродженець с. Великі Будища, поет, письменник, перекладач.

    38. Федір Попадич (1877-1943) - уродженець с. Великі Будища, композитор, диригент.

    39. Дмитро Гринько (1905-1996) - уродженець с. Чернещина, письменник, перекладач.

    40. Олександр Сивець (1904-1971) - уродженець с. Диканька, заслужений вчитель УРСР.

    41. Микола Пойдеменко (1913-2008) – поет, педагог, пісняр.

    42. Іван Каменський (1773-1819) - уродженець с. Надежда, доктор медицини і хірургії.

    43. Михайло Костенко - уродженець с. Великі Будища, письменник.

    44. Іван Нечитайло (1935) – поет, письменник.

    45. Любов Черней (1949) - уродженка с. Кононенки, кандидат біологічних наук.

    46. Анатолій Щербань (1979) - уродженець с. Диканька, кандидат історичних наук.

    47. Леонід Вернигора (1937) - уродженець с. Диканька, поет, письменник.

    48. Іван Вільговський (1870-1968) - уродженець с. Балясне, доктор сільськогосподарських наук, професор.

    49. Ігор Бугаєвич (1919-1992) - уродженець с. Диканька, філокартист, кандидат педагогічних наук.

    50. Леонід Булава (1959) - уродженець с. Диканька, кандидат географічних наук, професор.

    51. Микола Галай (1939-2010) - уродженець с. Чернечий Яр, радіоінженер, доктор технічних наук.

    52. Григорій Голка (1958) - уродженець с. Писаревщина, доктор медичних наук, професор.

    53. Костянтин Конаржевський (1941-2002) - уродженець с. Диканька, доктор ветеринарних наук.

    54. Леонід Литвак (1932-2011) - уродженець с. Диканька, кандидат технічних наук.

    55. Панас Михайлик (1926-2011) - уродженець с. Диканька, кандидат педагогічних наук.

    56. Леонід Недоступ (1935-2021) – доктор технічних наук, професор.

    57. Олексій Оніпко (1943) - уродженець с. Велика Рудка, вчений в галузі електротехніки, академік.

    58. Віталій Павелко (1940) - уродженець с. Диканька, доктор технічних наук, професор.

    59. Михайло Семко (1906-1976) - уродженець с. Балясне, доктор технічних наук, професор.

    60. Микола Швець (1956) - уродженець с. Великі Будища, доктор економічних наук.

    61. Олександр Щербань (1906-1992) – уродженець с. Диканька, доктор технічних наук, академік.